Рубрики
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА
ГОЛОВНАКультураПисьменство

Письменство

Сергій Бережний народився у Севастополі в 1966 році, навчався у Севастопольському приладобудівному інституті. Журналіст, видавець, бард, автор фантастичних оповідань. Двадцять років прожив у Санкт-Петербурзі, однак тепер переїхав жити до Києва. Засновник альманаху фантастики «Zet».    - Сергію, ваш «Оверсан», якщо не помиляюся, був першим часописом фантастики в

Читати далі

21 січня 2017 року у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві за сприяння мистецької агенції «Територія А» відбувся фестиваль «ЕтноЗима». На його літературній сцені відома ілюстраторка з Криму Катерина Штанко разом з письменницею Лесею Ворониною презентувала нову дитячу книжку «Слон на ім’я Ґудзик», прикрашену її малюнками. Про

Читати далі

Спершу була книжка, в книзі були вірші, а у віршах був Крим. Не в багатьох, бо географія в тій книжці різнобарвна, але кольори Криму мали місце. Потім була презентація цієї книги в Києві, в залі Будинку письменників, де того зимового вечора ніде було яблуку впасти. Книга

Читати далі

Маріанна Малина — українська письменниця з Криму, яка нині мешкає в Києві. Вона народилася на Сахалині, виросла на Полтавщині, вчилася у Запоріжжі, але з кінця 1980-х років доля її пов’язала з Євпаторією. Маріанна — автор двох прозових книжок, відзначених дипломами конкурсу «Коронація слова» та перекладених

Читати далі

Петро Панч (Петро Йосипович Панченко) (1891 – 1978)   Життєві дороги часто приводили до Криму відомого українського прозаїка П. Панча, доробок якого складається з понад 100 творів, які писав більш ніж півстоліття. Із висоти сьогодення зазвичай видається, що він уособлює тип письменника, затребуваного й виліпленого радянською системою. Однак на початку творчого

Читати далі

Роман «Свій час», вихід якого у світ презентовано 14 грудня на майданчику київської Книгарні «Є», ніби відверто фантастичний. Але для тих, хто, як то кажуть, «у темі», він сповнений дуже прозорих алюзій на реалії культурного простору сучасної України, його діячів, заходи, міста і місцевості. І

Читати далі

Зінаїда Павлівна Тулуб (1890 – 1964)   Письменниця З. Тулуб за життя зазнала й великої популярності, і страшного лихоліття репресій, які випали на долю української інтелігенції за часів безчинств тоталітарної влади. Її біографія була вразливою з погляду пролетарської шкали цінностей: вона належала до шляхетного київського роду, зокрема, її дід був учасником

Читати далі

Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) (1889 – 1956)   Серед письменників-сміхотворців в українській літературі ХХ ст. позицію номер один займає славетний Остап Вишня. Сила цього письменника – у глибокій народності, розумінні української ментальності, щирості дотепів, у яких не було зверхності, а струменіла любов до народу.   Уродженець Полтавщини, він пройшов складні життєві університети.

Читати далі

Серед сотень імен тюркомовних поетів ім'я кримськотатарського Ашика Умера з Гезлєва називається в першому ряду найпопулярніших авторів. Ашику Умеру судилося отримати величезну популярність ще за життя, завдяки своєму неперевершеному таланту народного поета-акина.   Абдулла Кендже-оглу не був би гезлєвцем, якби не вважав своє рідне місто Гезлєв позначеним

Читати далі

Микола Костьович Зеров (1890 – 1937)   М. Зеров – одна з тих унікальних особистостей, значення якої з часом постійно зростає й набуває нового блиску. Він устиг зарекомендувати себе в різних видах діяльності: видатний поет, першокласний перекладач давньоримської поезії, літературознавець, «який відчував живий пульс і знав живий смисл фактів». Сучасники

Читати далі

Максим Тадейович Рильський (1895 – 1964)   Поетична спадщина М. Рильського стала значним надбанням української літератури ХХ ст. Творець неминущих цінностей, учений-філолог, етнограф, перекладач, естет і палкий шанувальник природи – таким його запам’ятали сучасники. Однак його життя не варто порівнювати з тріумфальною ходою, оскільки на долю М. Рильського випало чимало випробувань.   Майже

Читати далі

Нову книгу про Крим презентовано в Києві минулого тижня. «Наша книга «Окупація Криму» розпочинає серію книг під назвою “«Русский мир» проти України”, - повідомила під час презентації видавець, генеральний директор холдингу «COOP Media» Алла Шоріна. - Наступні дві книги будуть про Донбас та Луганщину».   Автор книги,

Читати далі

Павло Григорович Тичина (1891 – 1967)   Павло Тичина отримав визнання одного з найобдарованіших українських поетів ХХ століття. Водночас динаміка його самореалізації засвідчує, що творчий потенціал не був повністю реалізований унаслідок ідеологічного пресингу тоталітарної системи. Злам П. Тичини зазвичай пояснюють його психологічною тонкістю, душевною тендітністю, що повною мірою проявилася

Читати далі

Серед когорти визначних письменників, які збагатили кримський текст, заслуговує уваги М. Чернявський. Автор безсмертних сонетів про Ялту, Аю-Даг, Партеніт, Карасан свого часу був знаний як філософ і просвітитель, товариш і соратник М. Коцюбинського, перекладач «Слова о полку Ігоревім».   Микола Федорович Чернявський (1868 – 1938) Народився М. Чернявський у родині священика на сході України,

Читати далі

Невдячна то справа – бути провінційним поетом. Агроном чи ветеринар, бухгалтер чи майстер лісу, старшокласник і пенсіонер, набагато рідше – вчитель, - майже ніколи не філолог, а скоріше, що астроном, часто-густо – журналіст місцевої газети, туди ж вічно заклопотаний культорганізатор, а то й двоє –

Читати далі

Шалений ритм життя людини ХХІ століття виражається передусім у художній творчості. Чи не найчастіше митці сьогодні звертаються до пекучих суспільних проблем і творчо осмислюють їх. Не стала винятком і військова тематика, яка посідає чільне місце в доробку сучасного вітчизняного письменства.   На тлі цього доробку вирізняються

Читати далі

Людині притаманно мати не один вибір. Яскраві приклади добре відомі – коли особистість реалізує себе водночас чи послідовно в кількох, частіше в двох, царинах. Валерій Верховський - фаховий геолог. Але познайомилися ми з ним спершу як з автором фентезійних повістей та оповідань, далі він розкрився

Читати далі

Валерій Верховський — кримчанин, український письменник-фантаст, перекладач фантастики, у минулому редактор часопису «Український фантастичний оглядач». Автор книжки «Ера електрики», виданої  у київському видавництві «Кий», та багатьох публікацій у періодичних виданнях. Дипломант літературного конкурсу «Євроформат» та переможець конкурсу «Гоголь-фентезі». Нині доля закинула подалі від сонячного півострова,

Читати далі

Євген Максимович Григорук (1898 – 1922)   На літературній мапі доби Розстріляного відродження викарбувано нині призабуте ім’я Євгена Григорука, поета й видавця, який знайшов вічний спокій на кримській землі.   Родом Є. Григорук із Поділля. Він, рано залишившись круглим сиротою, разом із вітчимом опинився на Одещині, де здобув початкову освіту. Під час Першої

Читати далі

Андрій Якович Чайковський (1857 – 1935)   Українські письменники зламу XIX і XX століть поступово входили в русло тем і мотивів світового письменства, серед яких важливе місце належить діалогові культур, загальнолюдським пріоритетам, толерантності в оцінці далекої минувшини. У фокусі цих інтересів опинилася й історія взаємин українського й кримськотатарського

Читати далі

Агатангел Юхимович Кримський (1871 – 1941)   Постать А. Кримського на тлі української культури кінця ХІХ – початку ХХ сторіч вимальовується в перших рядах як одна з найяскравіших. Він належав до числа тих людей, які формували кістяк української еліти. Не можна не схилити голову перед його інтелектом, гігантською працездатністю й духовним

Читати далі

Христя Олексіївна Алчевська (1882 – 1931)   Мевою (тобто чайкою) Х. Алчевську назвала О. Кобилянська. Для талановитого прозаїка з Буковини О. Кобилянської творчість її молодшої посестри асоціювалася насамперед із безмежним морським простором, якого їй так і не довелося побачити. Цьому сприяло, мабуть, і те, що перший лист від Х. Алчевської разом із її світлиною

Читати далі

Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) (1878 – 1944)   Зустріч із поезією О. Олеся – це завжди свято. У світ його образів навіть із висоти нашого часу поринаєш напрочуд легко, і він манить до себе, мов білий парус на горизонті синього моря. А для сучасників вірші О. Олеся стали справжнім

Читати далі

Професор кафедри української мови і літератури Національного університету «Острозька академія», а до того багаторічний директор музею Лесі Українки в Ялті, завідувачка кафедри української філології Кримського гуманітарного університету Світлана Кочерга створила навчальний посібник «Під знаком Криму». У цьому підручнику, який був підготовлений до друку за сприяння онлайн-проекту «Освіта для Криму»,

Читати далі

Для вивчення та розуміння історії будь-якої доби або певного часового проміжку вельми важливі не лише архівні документи, але й свідчення часописів, розлогі мемуари, короткі спогади, епістолярія і навіть газетні публікації. В цих матеріалах зосереджуються, накопичуються, концентруються й узагальнюються минуле, ритм часу і дух доби. Такі думки

Читати далі

Третій період у кримському літописі поетеси (1907 – 1908) Майже через 10 років Леся Українка знову потрапляє у поле тяжіння Криму. Цього разу під дамокловим мечем опинилося здоров’я її друга К. Квітки. Завжди самовіддана в ставленні до друзів, поетеса вирішує будь-що відправити його з холодного Києва на

Читати далі

Перший кримський період Лесі Українки (1890 – 1891) У 1890 році, коли Лесі Українці виповнилося 19 років, київські лікарі порадили їй поїхати до моря. Удвох із матір’ю в липні приїхала вона до Криму. Етнограф, фольклорист, громадський діяч і письменниця, О. Пчілка стала прикладом працьовитості й цілеспрямованості для своїх шести дітей.

Читати далі