Рубрики
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА

Благословення на яничарство: асиміляція кримської молоді під омофором церкви

 «Ніхто двом панам служити не може: або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує» (Мт 6:24), – повчав свого часу Син Божий Своїх учнів. Цю аксіому можна застосувати, зокрема, щодо кримських єпархій Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Якщо у вільній Україні ця релігійна структура ще намагається довести, що Москва нею не керує, то на окупованих територіях від весни 2014 року все «українське» в ній цілковито і незворотно загубилося за «московським».

 

Без представників «традиційної для Російської Федерації конфесії» наразі не обходиться жоден захід, пов’язаний з окупаційними силовими структурами та адміністрацією півострова. Найбільш яскраво це виявляється у праці кримських служителів УПЦ МП не лише з російським військовим і правоохоронним контингентом, а й зі шкільною та студентською молоддю, відученою від батьківщини і наверненою на любов до «отєчєства»: саме таким терміном іменується держава, що наразі утримує Крим під своїм контролем.

 

«Велике російське слово»

16 жовтня 2016 року в Ялті урочисто відкрився II з’їзд кримських русистів. Разом з контрольованими Росією «керівниками» півострова учасників форуму привітав митрополит Сімферопольський і Кримський (УПЦ МП) Лазар: «Благодатним Промислом Божим кожен з нас причетний до долі Святої Русі та її великої православної культури. Підвалиною кожної цивілізації є слово, бо воно є програмою, що змушує людину діяти. Тому в наш доленосний і непростий час саме велике російське слово покликане сіяти в серцях людей єднання, добро, мир, допомагати нам йти вузьким рятівним шляхом Христової істини й любові. Слово нашої святої Матері-Церкви протягом багатьох століть чинило й нині продовжує чинити найбільш сприятливий, поживний вплив на державне, політичне і громадське життя. У сучасному глобальному просторі боротьба за збереження чистоти російського слова, за діяльне продовження великої місії російської словесності має цілковито особливе значення». Цією промовою наділений високою духовною владою син тернопільської землі поблагословив кримських викладачів російської мови та літератури на подальшу асиміляцію дітей і молоді півострова, додавши слова патріарха Російської православної церкви Кирила: «Через російську мову передається наш культурний духовний код, а російська література формує й закріплює цей код на інтелектуальному рівні».

 

Лекцію про оборону «Святої Русі» священик Дмитро Сушко прочитав школярам у стінах вояцького храму в ім’я Димитрія Донського, настоятелем якого він є. Слід зазначити, що цей храм, який перебуває на території військової частини в селі Перевальне під Сімферополем, відібраної в українських збройних сил навесні 2014 року, раніше належав УПЦ Київського патріархату і був освячений на честь Покрови Пресвятої Богородиці. 1 червня 2014 року проросійські «казакі» «повернули храм у лоно церкви Московського патріархату», напавши на парафіян і змусивши настоятеля залишити територію Криму.

 

«Православна культура як найважливіша складова російської та світової культури»

28 жовтня 2016 року в так званому «Кримському федеральному університеті» було проведено круглий стіл «Духовно-моральне та патріотичне виховання студентської молоді». Захід відбувся за благословенням митрополита Лазаря та за підтримки ректора «КФУ» Сергія Донича, котрий, як сказано у прес-релізі, «доволі велику увагу приділяє питанням взаємодії з Сімферопольською і Кримською єпархією». Під час круглого столу проректор з соціальної та молодіжної праці «КФУ» Євген Бубнов заявив, що цей «виш» має не просто навчати студентів засад того чи іншого фаху, а й давати їм уявлення про православну культуру як про найважливішу складову російської та світової культури. При цьому промовець не уточнив, як бути з тими студентами, що належать до інших християнських конфесій – наприклад, до того ж католицизму, який об’єктивно значніше спричинився до розвитку світової культури, аніж православ’я (навіть з огляду на чисельність вірян у світовому масштабі), або протестантизму. Також нерозкритим залишилося питання духовно-моральної просвіти у православному ключі серед молоді, яка сповідує іслам, іудаїзм та інші релігії. Втім, пан Бубнов ясно дав зрозуміти: в освітніх установах обов’язково мають вивчатися засади православної культури як світський предмет, який оповідає про культуру та історію «нашої Вітчизни» (слід зазначити, що промовець родом з Сумщини), тому що для Росії, яка править бал у Криму, державо- та культуро-творчі традиції пов’язані саме з православ’ям. Саме тому, на його думку, присутність священиків Московського патріархату в навчальних закладах півострова є виправданою.

 

«Клянуся бути відданим своїй Вітчизні й народові…»

14 жовтня 2016 року, на козацьке свято Покрови, на стадіоні «головного управління МНС Росії по Республіці Крим» відбувся урочистий захід з нагоди зарахування 32-х учнів Сімферопольської академічної гімназії до кадетів МНС Росії. Заради осягнення всієї абсурдності ситуації варто зазначити, що ця гімназія, яка свого часу входила до числа елітних загальноосвітніх закладів Криму, будувалася за сприяння Української держави і називалася Українською, а після анексії півострова була перейменована на «академічну» і практично повністю переведена на російську мову навчання. Нині ж кілька десятків учнів «деукраїнізованої» гімназії в урочистій обстановці заприсяглися присвятити своє життя служінню «отєчєству». «Лава кадетів-п’ятикласників під гімн Російської Федерації стояла незворушно, як справжні майбутні рятувальники. Урочисто і хвилююче лунали слова присяги: “Клянуся бути відданим своїй Вітчизні й народові, бути у всьому прикладом, щоб стати гідним громадянином і захисником своєї Вітчизни”», – йдеться у прес-релізі події. Крім представників теперішнього кримського «істеблішменту», участь у цьому заході від Сімферопольської і Кримської єпархії взяв керівник її відділу із взаємодії з силовими відомствами протоієрей Дмитро Кротков.

 

До лав «Юнармії»

Залучення кримських школярів до російських парамілітарних та довколасилових організацій з благословення локальної церковної структури, яка досі не розірвала зв’язків з київським осередком, за роки анексії півострова стало традиційним. 29 жовтня 2016 року в Севастополі відбулася урочиста церемонія вступу близько тисячі школярів міста до лав «Юнармії» – військово-патріотичної організації Всеросійського руху школярів, створеного у 2015 році з ініціативи Міністерства оборони РФ і підтриманого президентом Росії Володимиром Путіним. Метою цього руху є зацікавлення зростаючого покоління географією та історією Росії. В урочистій церемонії складання клятви вірності дітьми, разом з «керманичами» Севастополя, взяв участь керівник відділу релігійної освіти Севастопольського благочиння УПЦ МП священик Михайло Вікторов, який передав школярам благословення митрополита Лазаря і звернувся до них з настановним словом, побажавши «пронести через все життя ті чесноти, якими славиться насамперед російська людина».

 

«Уроки мужності і патріотизму»… у вкраденому храмі

У другій половині жовтня 2016 року в усіх школах Криму в рамках святкування 15-річчя канонізації РПЦ адмірала Федора Ушакова та 320-річчя створення російського флоту відбулися заходи «духовно-морального» та «військово-патріотичного» спрямування під загальною назвою «Уроки мужності й патріотизму на прикладі святого воїна Феодора Ушакова: Подвиг небесний і земний». Ці заняття проводилися священиками Сімферопольської і Кримської єпархії УПЦ МП за благословенням митрополита Лазаря та за сприяння кримського «міністерства» освіти, науки і молоді. Висвітлення вшанування «великого російського флотоводця, адмірала флоту Російського, захисника Землі Російської» на сайті єпархії було рясно пересипане словами, похідними від «Росія» і написаними з великої літери. Кримським школярам «просвітителі» в рясах розповіли, що Федір Ушаков був відомий не лише неодруженістю, доброчинністю, молитвою перед баталіями та мешканням у монастирській келії, а й «мудрою політикою і дипломатією» під час створення грецької Республіки Семи Островів під протекторатом Росії і Туреччини та розроблення й укладання конституції Іонічної Республіки (ото вже ця пристрасть до «створення й захисту республік» на теренах інших держав!). Лекцію про оборону «Святої Русі» священик Дмитро Сушко прочитав школярам у стінах вояцького храму в ім’я Димитрія Донського, настоятелем якого він є. Слід зазначити, що цей храм, який перебуває на території військової частини в селі Перевальне під Сімферополем, відібраної в українських збройних сил навесні 2014 року, раніше належав УПЦ Київського патріархату і був освячений на честь Покрови Пресвятої Богородиці. 1 червня 2014 року проросійські «казакі» «повернули храм у лоно церкви Московського патріархату», напавши на парафіян і змусивши настоятеля залишити територію Криму. При цьому храм, який став пам’ятним прикладом «захисту Святої Русі» за уявленнями теперішніх «господарів» Криму, в списку культових споруд УПЦ МП у Криму не значиться.

 

«Істинні герої Вітчизни»

Свій «урок патріотизму» з учнями одного з четвертих класів у Євпаторії провів помічник місцевого благочинного з питань освіти о. Дмитро Чкана. На початку заняття діти у відповідь на запитання, хто для них є супергероями, називали переважно голлівудських акторів і персонажів. Після запропонованого перегляду документальної стрічки про Федора Ушакова священик підвів школярів до тієї думки, що взірцями для наслідування, крім згаданого адмірала, є «істинні герої Вітчизни», «духовні покровителі Росії, до яких зі щирими молитвами звертаються росіяни»: Ілля Муромець (мощі якого зберігаються у Києво-Печерській лаврі), Сергій Радонезький, Олександр Невський, Дмитро Донський і, звичайно ж, «супергерой наших днів» – Володимир Путін, якого було б дивно не побачити у цьому переліку.

 

«Формування російської ідентичності»

За підсумками проведення цих занять митрополит Лазар звернувся до кримського «міністра освіти» Наталії Гончарової з подячним листом, у якому назвав духовно-моральне і патріотичне виховання підростаючого покоління в Криму одним із сьогочасних першорядних завдань, для досягнення якого важливими є спільні зусилля православної церкви і держави. При цьому ієрарх зазначив, що «святий праведний воїн» Федір Ушаков за життя показав істинний приклад любові до Бога, ближнього та «Богом береженої Вітчизни нашої». Церква, держава та вітчизна, ясна річ, маються на увазі не українські.

Логічним же завершенням «формування російської ідентичності» в юних кримчан під опікою місцевих душпастирів є благословення їх на «ратне служіння» у російській армії, вояків якої, зокрема, «нема» у зоні АТО на Донбасі. Так номінально «українська» церква «допомагає» Україні втрачати своїх молодих громадян у Криму.

Поширити запис
Записано

konashevych@svitlytsia.in.ua

Коментарів немає

Залишити коментар