Рубрики
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА
 

Чи повертають те, що беруть без дозволу?

З 29 липня до 20 листопада 2016 року в Третьяковській галереї (Москва) проводилася виставка художника Івана Айвазовського. Чільне місце в цій виставці зайняли роботи художника, привезені з Феодосійської національної картинної галереї імені І. К. Айвазовського.

 

Вивезення 38 картин з Криму для виставки на території Російської Федерації (РФ) викликало протест Міністерства культури України у зв’язку з порушенням ст. 5 Гаазької Конвенції від 1954 року, за якою забороняється вивезення цінностей з окупованих територій, і звернення до світової спільноти з вимогою міжнародного бойкоту Третьяковської галереї. Міністерство культури РФ взагалі не відреагувало на заяви українського Мінкульту, а в керівництві Третьяковської галереї заявили, що експонати вивезені з Феодосії тимчасово, і після закінчення виставки їх повернуть до Феодосійської національної картинної галереї імені І. К. Айвазовського.

Виставка вже закінчилася. Поки що не маємо жодної інформації з Москви про подальшу долю експонатів, вивезених із Криму, натомість медіа на самому півострові почали публікувати статті, які не можуть не насторожувати. Так, «Крымская газета» 2 листопада публікує матеріал під назвою «Блеска нет, одна нищета: так сегодня выглядит самый богатый художественный музей Крыма (фото)», де йдеться про жахливий стан приміщень Феодосійської національної картинної галереї імені І. К. Айвазовського і як наслідок про небезпеку для експонатів, які там перебувають. Крім, власне, змісту статті, насторожує місце й час публікації. По-перше, «Крымская газета» є своєрідним рупором для гімнів сучасного «світлого» кримського «дива», тому опублікувати тут таку жорстку критику кримського «державного» закладу – значить отримати на це дозвіл і замовлення згори. По-друге, стаття з’явилася саме під кінець виставки в Москві. За цією критикою виразно проступає небезпечна тенденція «відтермінувати» на невизначений час повернення експонатів до Криму. Що ж, доведеться лише спостерігати і надіятися на повернення кримського культурного надбання. У цьому контексті все більше усвідомлюється, що 16 березня 2014 року був чи не останнім днем для кримчан, коли в них хтось щось хотів запитати.

Поширити запис
Записано

samovidec@svitlytsia.in.ua

Коментарів немає

Залишити коментар