Рубрики
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА
 

А що з колінами і язиком?

Фразеологізм «ставати на коліна» сьогодні жваво мандрує сторінками кримських медіа, який туди потрапляє з усного мовлення. На вулицях кримських міст і сіл нині часто почуєш цей вислів. Висока частотність уживання цього фразеологізму в мовленні кримчан наштовхує на бажання з’ясувати, що робить його таким популярним нині.

 

«Мов поганих не існує в світі,
Є лише погані язики».
(А. Бортняк)

 

Варто зазначити, що вислів «стояти на колінах» прищеплювали свого часу до українського мовного простору, і вдовбали в голови людям, що ми стоїмо на колінах, з яких нас хтось мусить підняти. Тому багато хто з українських діячів брався «піднімати Україну з колін». Цей «благородний подвиг» дехто з них «реалізовує» і досі. Слова Ліни Костенко, які свого часу стали реакцією на Євромайдан, досить точно вказують на недоцільність уживання цього фразеологізму в деяких мовних контекстах: «Хто встав із колін? Як на мене, теперішнє оце обурення все-таки молодь в основному підняла. Старші дуже переживають, у старших сльози стоять на очах від того, що зараз відбувається. Але сказати, що це Україна встала з колін, не можна, бо ця молодь ніколи не стояла на колінах. Не стояли ж ви на колінах? Як вам ця ідея, що ви стояли на колінах? Навіть я у своєму віці не стояла ніколи на колінах». Ці слова Ліни Костенко вказують на проблему, яка вийшла за мовний рівень і криється в намаганні втиснути у свідомість українців образ приниженої, слабкої держави. Почасти ці мовні ігри відіграли свою роль. Чого лише варті вислови багатьох кримчан про слабкість України, про її «жебрацьке» становище.

 

importozamishhennya

 

У цьому ж значенні (просити кого-небудь, принижуючись; підкорятися) цей вислів сьогодні продовжує вживатися в російськомовному світі, однак замість України він уже проектується на Російську Федерацію (РФ). Сьогодні тільки й чуємо з різноманітних джерел повідомлення про те, що РФ хтось «збирається поставити на коліна», або вона вже «стоїть на колінах», або не «дозволимо поставити її на коліна»… Як-не-як, а коліна опинилися в центрі мовно-образної гри, їх не оминають увагою, їм не дають спочити, вони вже стали сакральними.

Коліна сакралізувалися у свідомості російського населення уже не вперше. Справа в тому, що ця частина людського тіла спочатку дуже приваблювала комуністів, а тепер свою любов до колін показує нинішня влада РФ. Існує такий народний вислів: у кого що болить, той про те й говорить. Хочеться порадити тим, кому болять коліна: якщо вам не можуть допомогти лікарі, то сходіть до бабки, може, вона вам допоможе. А ще, кажуть, коліна болять тим, хто багато ходить, надто ж не по своїй землі.

З язиком ситуація не краща. Після того, як Крим взяла у свої обійми РФ, на півострові виникла загроза втрати «язика». Поки Крим перебуває у цих тісних обіймах, на півострові відбулася низка злочинних дій проти «великого і могучого», які не спромоглася помітити знаменитий кримський прокурор, натомість їх виявив півострівний голова. Виявляється, завдяки С. Аксьонову вдалося врятувати того «язика», який опинився в небезпеці. «Очільник» півострова в рамках політики імпортозаміщення організував цілу «рятувальну» операцію і наполіг на вилученні з лексикону мешканців Криму «імпортного» слова флешмоб, яке, на його думку, є словом-паразитом. Публічно запропоновано замінити його на словосполучення «народна забава» (www.gazeta.ru). Те, що ці поняття позначають зовсім різні речі, С. Аксьонов не знає, бо для чого ж тоді такими невмілими діями рятувати «язика». Краще доручити вирішення цієї нагальної проблеми фахівцям-філологам, яких достатньо у федеральному університеті й які, побачивши, що «язик» у небезпеці, гуртом узялися б за його порятунок.

 

Сьогодні тільки й чуємо з різноманітних джерел повідомлення про те, що РФ хтось «збирається поставити на коліна», або вона вже «стоїть на колінах», або не «дозволимо поставити її на коліна»… Як-не-як, а коліна опинилися в центрі мовно-образної гри, їх не оминають увагою, їм не дають спочити, вони вже стали сакральними.

 

Але куди там С. Аксьонову, коли до боротьби за «язик» у Криму долучився такий фахівець, як В. Константинов. Кому ж іще, як не йому, видно, в якій небезпеці опинилися кримчани, адже дозволяють собі привселюдно матюкатися в громадських місцях, навіть не підозрюючи, що вони сквернословлять. Так, після тривалого й копіткого фахового мовного аналізу В. Константинов заявив: «Можна прирівняти розмову іноземною мовою до матюка. Адже коли «выражаются» – це ознака поганого тону. Він не заборонений, матюк, але люди, коли «выражаются», розуміють, що це погано. Це говорить про те, що людина погано вихована. Тоді все почне ставати на свої місця» (http://avdet.org/ru). Саме В. Константинов першим закликав до боротьби за кримського «язика». Ще 2014 року «спікер» кримського госсовєта взявся за активну ліквідацію дорожніх знаків, на яких були написи українською й англійською мовою, пояснивши це так: «Ми не проти української, але англійцям тут точно робити нічого. Ми знаємо, як вони нас люблять. Їх останній візит до Криму під час Кримської війни закінчився різного роду кладовищами, тому вони не заслужили того, щоб написи були на трасі замість російської мови» (http://investigator.org.ua). А нещодавно В. Константинов взагалі засумнівався в доцільності вивчення англійської мови в кримських школах (http://avdet.org/ru).              Тому, шановні кримчани, перед тим, як щось сказати, подумайте, може, краще хай тимчасово оніміє язик, ніж вас звинуватять у порушенні політики імпортозаміщення чи в тому, що ви публічно матюкаєтеся, а це вже порушення закону (публічне використання нецензурної лайки прирівнюється до дрібного хуліганства, відповідальність за яке передбачена статтею 20.1 Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації). А тепер зізнавайтеся, хто називав В. Константинова матюкливим словом «спікер», а С. Аксьонова – «лідер»?            Крим сьогодні став своєрідним інкубатором творення нових слів (неологізмів). Очевидно, ситуація, що склалася в мовному питанні, сьогодні вже пішла «в маси». 27 жовтня 2016 р. ТРК «Крим» на своєму сайті розмістила репортаж із Білогірського району, де йдеться, що торговельні санкції надихнули кримчан на створення продукту, який не має аналогів ані в РФ, ані у світі (http://1tvcrimea.ru). Заінтригувало? Так от, майстриня Наталя Зайцева винайшла нові сири, найоригінальніші з них – «Пьяная коза», «Корова под шафе» та… «Блэкаут». Якось шкода стає винахідливої майстрині, яка ні за цапову душу може потрапити до буцегарні. Де ж це бачено, щоб сьогодні на весь світ обматюкати сир, цю сакральну нині страву. Думається, ця сирна справа просто так не закінчиться, бо, як справедливо зазначається у цьому репортажі: «Задовольнятися тим, що вже створено, Наталя не збирається. Попереду – новий сезон, а значить, потрібно придумати, як мінімум, 15 сортів. Над їхньою рецептурою майстер уже розмірковує. Залишилося тільки знайти сирне натхнення. А з такою бурхливою фантазією чекати його довго вже точно не доведеться».

Поширити запис
Записано

svitlychanin@svitlytsia.in.ua

Коментарів немає

Залишити коментар