Рубрики
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА
 

«Кримський дім»: творчий, багатолюдний і цікавий

Наприкінці року прийнято підбивати певні підсумки: чого досягли, що залишилось не зробленим і чого слід прагнути наступного року. Ми пропонуємо увазі наших читачів інтерв’ю з виконувачем обов’язків директора Державного підприємства «Кримський дім» Олексієм Скориком, в якому йдеться про досягнення та успіхи, невдачі та плани на майбутнє очолюваного ним підприємства.

 

o_skorik

 

Пане Олексію, 6 листопада виповнилось два роки з дня Вашого призначення керівником Державного підприємства «Кримський дім». Чим були наповнені ці два роки для вас особисто і для становлення підприємства?

Створенням «Кримського дому» я почав займатись ще до свого призначення, коли з літа 2014 року долучився до процесів повернення будівлі колишнього київського іподрому (де мало б розміщуватися підприємство) під контроль держави з-під рейдерського захоплення. Можу сказати, що, незважаючи на те, що рішенням Уряду в 2014 році було визначено місце розташування «Кримського дому» у будівлі на Суворова, 9, фактично до весни 2015-го, тобто майже рік, підприємство не мало приміщень. З жовтня 2015 року ми почали ремонт половини належних нам площ, який завершили на початку 2016 року, і 27 лютого відбулось офіційне відкриття культурного простору «Autonomous» як частини «Кримського дому» для проведення публічних культурно-мистецьких заходів. Паралельно з листопада 2014 року проводилась робота з юридичного оформлення установи. Цей процес тривав аж до травня 2015 року. Окремо треба сказати про роботу з просування питання бюджетного фінансування підприємства. І, виходячи з того, що підприємства ще не було, то над усіма цими питаннями я працював один, без жодного фінансування, як волонтер. Ось така передісторія, мало пов’язана з питаннями Криму.

 

Що Ви можете сказати про забезпечення підприємства, підтримку його діяльності державою, адже питання, якими воно мало опікуватися, далекі від таких, на яких можна заробляти як комерційній структурі, хай і державній.

Ви хочете сказати, що статус «державного підприємства» був обраний не самий вдалий? Можливо, але він надає певну автономність. Державна фінансова підтримка діяльності підприємства у 2015 році склала 3 млн. гривень, а в 2016 році – 3,5 млн. гривень. За результатами 2015 року підприємство не використало і повернуло до державного бюджету 1,1 млн. гривень. На жаль, умови фінансування державних структур забороняють фінансування ремонтів і придбання меблів, обладнання тощо. Уявіть собі, структура перебуває у «нульовій точці» свого становлення, їй надають гроші, але дозволяють витрачати їх лише на проведення заходів і оплату праці в середньому на рівні 2500 гривень на місяць. У мене, як керівника, «на руках» 1000 кв. метрів розбитих приміщень, жодного стільця, стола, комп’ютера, принтера, інших матеріально-технічних засобів, і образливий, як для фахівців, ресурс оплати праці.

 

Чому ж Ви мовчали, не виходили з публічною критикою такого стану справ?

Згадайте, що в цей час відбувалось у країні. Чи доречною була б така позиція?

 

Але ж від Вас вимагалась не стільки громадянська позиція, скільки менеджерські здібності та результат?

Саме тому ми й зосередились на досягненні максимального результату при мінімальних можливостях.

 

krimskiy_dim_2

 

Отже, яких результатів досяг «Кримський дім», попри всі наявні проблеми становлення?

У 2015 році ми залучили до фінансування «Кримського дому» більше 1 млн. гривень недержавних ресурсів, і ми вдячні нашим меценатам, передовсім Мустафі Джемілєву. Це дозволило відремонтувати половину приміщень, створити і належним чином обладнати публічний культурний простір, в якому на сьогодні проведено більше сотні заходів нами, як підприємством, так й іншими організаціями, які цього потребували. Ми організували і провели в 2015 і 2016 роках заходи з вшанування на державному рівні пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, провели більше десятка соціологічних досліджень з проблематики внутрішньо переміщених осіб з Криму і соціально-політичної ситуації в Криму, видали дві книги, одна з них – «Філософська думка Кримського ханства» Михайла Якубовича – стала явищем в культурному житті України, проводили масові культурні заходи з популяризації кримської культури, за участі композитора Джеміля Карікова розпочали масштабну роботу зі збереження музичної спадщини кримськотатарського народу та її розвитку, ініціювали і проводимо роботу із законодавчого забезпечення прав корінних народів України…

 

…не хочу Вас переривати, але скажіть, будь ласка, чи цей перелік здобутків «Кримського дому» базується на певному концепті або є наслідком спорадичних ініціатив?

Для побудови і чіткого слідування певній концепції потрібні можливості, які, на жаль, ми не могли собі дозволити в таких умовах становлення. Але разом з тим від початку ми визначили для себе деякі положення, яких будемо дотримуватися. По-перше, це – професіоналізм. Ми залучаємо до нашої роботи та/або співпраці лише високопрофесійних фахівців або компанії. Ми не працюємо над проектами чи заходами, які не відповідають високим стандартам в тій чи іншій галузі. Наприклад, ми вирішили не створювати «гуртки», організовані  нефахівцями, – «Кримський дім» не має стати «сільським будинком культури». По-друге, автономність. Ми надаємо майже всім бажаючим можливість, використовуючи ресурси культурного простору «Autonomous», самостійно організовувати і проводити будь-які заходи – виставки, презентації, конференції, майстер-класи тощо. По-третє, актуальність. Ми вважаємо, що «Кримський дім» має зосередитись у своїй діяльності на проблемах, які найбільш гостро стоять на кримському порядку денному у питаннях культури, забезпечення прав переселенців, корінних народів і національних меншин, освіти, питаннях релігії. Той незначний ресурс, у тому числі фінансовий, яким ми оперуємо, не дозволяє нам розпорошувати увагу і сили.

 

Ми залучаємо до нашої роботи та/або співпраці лише високопрофесійних фахівців або компанії. Ми не працюємо над проектами чи заходами, які не відповідають високим стандартам в тій чи іншій галузі. Наприклад, ми вирішили не створювати «гуртки», організовані  нефахівцями, – «Кримський дім» не має стати «сільським будинком культури».

 

До речі, оскільки Ви згадали питання освіти, чи можете трохи розповісти про участь «Кримського дому» у відновленні діяльності в Києві Таврійського національного університету імені Вернадського? Яким чином ви знайшли одне одного?

Ми знайшли одне одного саме тому, що мали можливість реально допомогти ініціативній групі з відновлення діяльності ТНУ на чолі з Володимиром Казаріним, а саме: мали підготовлені приміщення, в яких розмістилась адміністрація університету, приймальна комісія і відбувалися вступні іспити до навчального закладу. На початок літа цього року жодна державна чи недержавна організація не виявила бажання допомогти створенню університету у практичний спосіб – фізично розмістити його структури у Києві. Ми вимушені були згорнути частину своїх планів задля забезпечення становлення ТНУ, оскільки вважаю, що відновлення діяльності Таврійського національного університету є головною подією 2016 року у питанні подолання окупації Криму. Ми не помилились у такій оцінці ситуації, адже сьогодні в ТНУ навчається майже 1000 студентів, передовсім молодь із Криму, та їхня кількість зростає. Таким чином ми зробили свій внесок у забезпечення освітніх потреб кримчан.

 

krimskiy_dim_1

 

Ви згадали проект зі збереження музичної спадщини Криму і розвитку традиційної народної музики кримських татар, який здійснює «Кримський дім» і який керується композитором Джемілєм Каріковим. Що це за проект? 

У середині минулого року в «Кримському домі» відбулась зустріч з кримськотатарськими медійниками, на якій був присутній композитор Джеміль Каріков. Ми говорили про інформаційну складову розвитку кримськотатарської культури. Зустріч була цікавою, і ми, не вагаючись, виходячи із високого фахового рівня пана Карікова, вирішили розпочати роботу зі збереження і розвитку кримськотатарської музичної культури. Ця робота складається із трьох основних напрямків: систематизація знань про кримськотатарську музику; навчання грі на національних кримськотатарських інструментах; і створення цифрової колекції зразків кримськотатарської музики і пісень. З цих напрямків розпочалась тривала і змістовна робота – підготовка до видання фундаментальної і першої в історії «Антології кримської музики», яка має вийти вже в 2017 році, проводяться навчальні заняття грі на традиційних народних кримськотатарських інструментах у школі-студії і відбуваються аудіо- і відеозаписи кримськотатарської музики, що виконується на народних інструментах досвідченими музикантами, і народних пісень у виконанні співаків-фольклористів. Уся ця копітка робота здійснюється спільно із музичною студією «Макам». Ми сподіваємось, що спільно із нашим міністерством нам вдасться наступного року відкрити повноцінну кримськотатарську музичну школу народної музики. І, до речі, завдяки особистому внеску й участі пана Карікова, цьогоріч також уперше «Кримський дім» спільно із симфонічним оркестром Українського радіо і Національною капелою «Думка» здійснив виконання і запис у класичному, еталонному форматі кримськотатарського національного гімну.

 

Ми сподіваємось, що спільно із нашим міністерством нам вдасться наступного року відкрити повноцінну кримськотатарську музичну школу народної музики. І, до речі, завдяки особистому внеску й участі пана Карікова, цьогоріч також уперше «Кримський дім» спільно із симфонічним оркестром Українського радіо і Національною капелою «Думка» здійснив виконання і запис у класичному, еталонному форматі кримськотатарського національного гімну.

 

Ви розповіли про деякі аспекти діяльності «Кримського дому» в культурному й освітньому напрямках, а що ви робите в сфері захисту прав переселенців?

Із самого початку створення, розуміючи, що питання забезпечення прямої допомоги внутрішньо переміщеним особам із Криму є важливим і багатогранним, ми визначились із порядком роботи у цьому напрямку таким чином: «Кримський дім» у 2015 і 2016 роках уклав Меморандум про співпрацю із громадською ініціативою «КримSОS», яка на той час здійснювала проект від Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), за яким ми уповноважили цю організацію від нашого імені надавати допомогу ВПО із Криму. З боку підприємства цій структурі надавались приміщення і покривались затрати з їхнього обслуговування.

 

Наскільки ефективною виявилась ця співпраця? Чи виконує «КримSОS» в достатньому обсязі роботу з допомоги ВПО?

Я особисто не є здобувачем такої допомоги, але якщо ця організація матиме підтримку міжнародних структур, то, ймовірно, ми продовжимо співпрацю в 2017 році в новому форматі, в рамках ко-воркінгу.

 

Для того, аби допомогти в просуванні цього питання, зокрема, на законодавчому рівні, «Кримський дім» започаткував проект «Корінні народи», в рамках якого підготовлено посібник «Кримські татари як корінний народ: історія питання і сучасні реалії», проводитимуться навчальні семінари-лекції для депутатів і працівників Верховної Ради України, працівників Кабміну і профільних міністерств і відомств, журналістів, студентів, громадських активістів.

 

Ви згадали про роботу «Кримського дому» у законодавчій сфері. Про що саме йдеться?

Працюючи у тісній співпраці зі структурами Міністерства культури, ми отримали для експертизи деякі документи щодо законодавчого забезпечення прав корінних народів. Зі свого боку ми висловили пропозицію організувати роботу з фахової розробки проектів законів у цій сфері, провели установчий експертний стіл за участі членів парламенту, юристів, громадських діячів і розпочали щотижневу роботу із підготовки проектів таких законодавчих актів. Мається на увазі підготовка проектів базового закону України «Про корінні народи» і деталізованого «Про корінний кримськотатарський народ». Ця робота триває вже два місяці і перебуває у фазі завершення.

 

Наскільки, на Вашу думку, законодавче врегулювання питань прав корінних народів, зокрема кримськотатарського, є важливим сьогодні? 

Питання такого ґатунку є ключовими для сучасної України, оскільки це питання національної безпеки. Поясню свою точку зору. В Українській державі за Конституцією гуманітарний блок має бути передовим, адже найвищою цінністю оголошено людину і її права. І якщо права окремої людини в нашій державі визначені і законом захищені, то колективні права корінного народу – ні. Тому виникають або можуть виникнути конфлікти на осі народ-держава. Щоб уникнути цього, треба законодавчо врегулювати це питання, тим більше, що на міжнародному рівні визначені правила в забезпеченні прав корінних народів, так само, як і національних меншин. Для того, аби допомогти в просуванні цього питання, зокрема, на законодавчому рівні, «Кримський дім» започаткував проект «Корінні народи», в рамках якого підготовлено посібник «Кримські татари як корінний народ: історія питання і сучасні реалії», проводитимуться навчальні семінари-лекції для депутатів і працівників Верховної Ради України, працівників Кабміну і профільних міністерств і відомств, журналістів, студентів, громадських активістів. Також розпочато роботу зі зйомок другої частини  фільму «Корінні народи України» та інші складові цього проекту. Ми маємо поширювати знання і формувати громадську думку, поки цього не зробив хтось інший, як це сталося на Донбасі і в Криму.

 

За даними дослідження, рівень «тривожності» серед населення за національною ознакою найвищий серед українців, він удвічі перевищує показники респондентів із числа кримських татар і вчетверо – росіян.

 

 

А Ви вважаєте, що окупація та анексія Криму відбулась, виходячи із розуміння Росією суспільних настроїв на півострові, а не внутрішніх установок Кремля?

Розумієте, Сонце і гаряче, і кругле. Тому Москва, маючи власні «установки», формувала в Криму громадську думку, а потім, спираючись на неї, окупувала Крим. Звісно, без ослаблення центральної влади Києва цього б не сталося, проте захитались, хоч і не «впали», Одещина, Херсонщина, Миколаївщина, Харківщина – всі ті регіони, де Росія працювала, пропагуючи свої цінності. Я раніше згадував соціологічні дослідження, які проводились «Кримським домом». Так ось, вивчаючи громадську думку кримчан, цього року ми отримали вельми цікаві дані, що лише підтверджують наші припущення і здогадки. Тепер ми напевно знаємо, якою є громадська думка в Криму і що треба робити.

 

Ви проводили дослідження в Криму? Яким чином?

Ми проводили дослідження думки громадян України, які постійно проживають у Криму. Як саме і які його конкретні результати, на жаль, не можу розголошувати. Це питання безпеки.

 

Можливо, Ви можете розповісти про якісь нюанси?

Лише одне, як ілюстрація. За даними дослідження, рівень «тривожності» серед населення за національною ознакою найвищий серед українців, він удвічі перевищує показники респондентів із числа кримських татар і вчетверо – росіян. Висновки можете зробити самі.

 

І наостанок нашого інтерв’ю запитання: яким буде «Кримський дім» у 2017 році.

Якщо коротко, то він буде творчим, багатолюдним і цікавим. Це відбудеться завдяки тому, що підприємство пройшло фазу становлення, визначилось із пріоритетами і сформувало команду із числа власних працівників і партнерських організацій. У нас буде кілька цікавих тематичних виставок, які готуються вже цьогоріч, будуть публічні мистецькі заходи із відомими діячами культури, ми, сподіваюсь, нарешті відкриємо наш маленький ко-воркінг, працюватимуть музична та хореографічна студії, запрацюють інформаційні ресурси, в т.ч. офіційний веб-сайт підприємства, спільна з партнерами телевізійна студія, відбуватимуться сценічні постановки, творчі вечори і багато іншого. Ми не перестаємо запрошувати до співпраці з підприємством або самостійної активності в культурному просторі «Autonomous» і сподіваємось, що наступного року більше кримчан і мешканців Києва відкриють для себе «Кримський дім» і скористаються нашими можливостями для задоволення різноманітних потреб з культурного розвитку.

Поширити запис
Записано

svitlychanin@svitlytsia.in.ua

Коментарів немає

Залишити коментар